Концепція діяльності кафедри педагогіки та суспільних наук на 2019 – 2020 роки

           

Стратегічні принципи діяльності кафедри

Головною метою діяльності кафедри є створення умов для якісної підготовки конкурентоспроможних фахівців відповідно до досягнень вітчизняної та світової науки і освіти, загальнодержавних, міжнародних критеріїв і стандартів вищої освіти.

Принципи	Стратегія кафедри класичної моделі	Стратегія нашої кафедри
1. Характер взаємодії з суспільством	Пристосування до умов життя	Творче перетворення умов життя
2. Взаємозв’язок із потребами суспільства	Реакція на змінні потреби	Формування нових творчих потреб, які розкривають у студентові творця
3. Ставлення до цінностей	Споживання матеріальних і духовних цінностей	Створення матеріальних і духовних цінностей, відповідних якості життя
4. Методична основа	Орієнтація на традиційні технології навчання	Орієнтація на створення нових технологій навчання
5. Динаміка розвитку	Попередження виходу на точки біфуркації	Сприяння виходу на точки біфуркації

Напрям 1. Навчальна робота

Оскільки поява нових медіатехнологій призвела до появи нового світу, і сучасне покоління – перше, яке виростає у цифровому середовищі, нам, як гуманітарній кафедрі, необхідно навчитися особисто і навчити студентів вчитися по-новому.

По-перше, досконало освоїти і використовувати новаторські технології (методи) навчання, розроблені світовими лідерами у сфері високих технологій. Зокрема, розмістити у мережі ПУЕТ свої лекції, кейси до практичних і семінарських занять. По-друге, будувати навчання на основі практичної діяльності. Відмовляючись від системи лекцій, студент не просто має читати, наприклад, про історію – він має сам розігрувати ті чи інші історичні події, немов беручи участь у них.

Напрям 2. Навчально-методична робота

Зберегти традиції діяльності з вказаного напряму, зокрема:

• продовжити формування та оновлення НМК дисциплін кафедри;
• підготувати електронні версії НМК з дисциплін кафедри;
• проводити моніторинг якості навчально-методичного забезпечення дисциплін кафедри та його відповідність до освітньо-кваліфікаційних характеристик спеціальності;
• продовжити навчання науково-педагогічних працівників (НПП) у методичному семінарі кафедри, створивши справжню «систему підвищення кваліфікації», зважаючи на те, що в успішних корпораціях ніяких «курсів» немає – кожен співробітник активно «проходить перепідготовку і перекваліфікацію» у безперервному, «вбудованому» у роботу процесі;
• здійснювати внутрішній аудит методичних напрацювань викладачів з метою підвищення якості навчального процесу;
• проводити міжкафедральні методичні семінари з метою обміну досвідом;
• оформити стенди кафедри за матеріалами постійно діючих студентських наукових гуртків;
• проводити відкриті лекції, семінарські, практичні і лабораторні заняття з метою обміну досвідом”;
• створити електронні версії навчально-методичного забезпечення самостійної роботи студентів.

Наша мета полягає не лише в тому, щоб зберігати статус однієї з найкращих кафедр університету, що, зважаючи на кадровий потенціал, цю проблему вирішити досить просто: необхідно зберігати і знаходити кращі педагогічні ідеї і впроваджувати ті, які максимально відповідають нашим потребам. Це й буде так, звана модернізація, чи навіть реформування.

Але справжня революція у навчанні полягає навіть не у запровадженні нової системи навчання – КМСОНП. Вона полягає в навчанні тому, як вчитися і тому, як думати, у опануванні новими технологіями й методами, які можна використати для вирішення будь-якого завдання у будь-якому віці.

Назріла потреба у цих двох «предметах», які допоможуть студентам-першокурсникам швидше соціалізуватися у ВНЗ, адаптуватися до вимог навчання в мережі і отримувати радість від навчання.

Необхідні нові посібники у ВНЗ, який претендує на звання елітного – «Педагогіка для лідера», «Психологія для лідера» тощо.

Модель кафедри як підрозділу університету, який навчає і навчається, має п’ять складових:

1. загальний фокус – на майбутньому (включаючи «Контури майбутнього», «Революцію в навчанні», «Революцію в мисленні», «Революцію в засобах зв’язку»);
2. подвійне завдання керівників вищої ланки – управління: ставити й реалізувати короткотермінові завдання; лідерство: керувати будівництвом нового світу майбутнього, що постійно розвивається, ставлячи все сміливіші завдання;
3. корпоративна культура – кожен викладач - це учень-ентузіаст; вчитель, наставник, тренер; творчий мислитель; менеджер; акціонер, бере участь у загальних справах; вносить позитивний результат.
4. підготовка і розвиток – допомогти кожному реалізувати як особисті, так і корпоративні (кафедральні) надзавдання;
5. цикл обміну інформацією – допомогти кожному створювати, спрощувати і зберігати важливу інформацію, зробити її доступною для всіх; заохочувати тих, хто ділиться своїми ідеями з іншими.

Напрям 3. Науково-дослідна робота

Необхідно зберегти лідерські традиції роботи із зазначеного напряму:

• участь у науково-методичних і науково-теоретичних конференціях;
• видання книг, підручників, навчальних посібників, публікації тез і статей;
• робота над докторськими і кандидатськими дисертаціями;
• підтримка постійного контакту з місцевою пресою для надання їй рекламної інформації за науковими здобутками кафедри;
• формування наукових шкіл кафедри за рахунок проведення комплексних наукових досліджень, видання монографій;
• проведення наукових робочих семінарів на кафедрі, де розглядаються питання участі кожного викладача кафедри у науковій діяльності;
• робота над кафедральною темою: «Гуманізація педагогічного процесу у вищій школі».

Для активізації науково-дослідної роботи необхідно:

• взяти для наукових досліджень перспективні теми за нашими основними напрямками – 1)філософія; 2) українська мова, 3) педагогіка і психологія, 4) історія України та української культури; 5)політологія; 6)соціологія;  з метою об’єднання зусиль фахівців для виконання цікавих, потрібних і прибуткових тем.
• у науково-дослідній роботі також важливо працювати в команді, адже разом ми розумніші, ніж кожен з нас окремо;
• започаткувати на кафедрі ініціативну групу з числа викладачів кафедри для пошуку партнерів-практиків у науковому співробітництві;
• розробити програму наукового співробітництва кафедри з іншими кафедрами ПУСКУ з метою проведення сумісних наукових досліджень;
• розробити програму дій для активного залучення студентської молоді до наукових пошуків.

Необхідно, використовуючи інформаційно-комунікативні технології:

• налагодити зв’язок із дослідницькими центрами у всьому світі;
• брати участь у спільних проектах (грантах);
• створювати навчальну віртуальну реальність – віртуальні лабораторії, в яких студенти зможуть ставити віртуальний експеримент і перевіряти результати (зважаючи, наприклад, на багатовекторність історії, виявляти ймовірні наслідки подій, робити політико-економічні прогнози тощо, заперечуючи висновок Ф.Ніцше, що «історія шкодить життю»);
• застосовувати в навчанні комп’ютерні програми як інтерактивні наставники з предмету викладання (фразеологічний, орфографічний, тлумачний та інші словники української мови, автоперекладачі з іноземних мов, алгоритмізовані самовчителі для студентів з предметів кафедри);
• створити навчальну цифрову бібліотеку, у якій викладачі і студенти могли б знайти результати «найсучасніших» досліджень вчених всього світу в галузі науки і бізнесу.

Напрям 4. Кадрове забезпечення навчально-виховного процесу

Якісне кадрове забезпечення навчально-виховного процесу буде базуватися на засадах комплексної програми розвитку ПУЕТ, а саме:

• перепідготовка та підвищення кваліфікації НПП через навчання в аспірантурі, докторантурі, школі педагогічної майстерності, стажування в провідних навчальних закладах України, ближнього зарубіжжя;
• підвищення якісного рівня науково-педагогічного потенціалу кафедри за рахунок захисту кандидатських і докторських дисертацій;
• за рахунок якісного підбору талановитих молодих фахівців зі знанням іноземних мов і володіння комп’ютером формування кадрового резерву кафедри.
• залучення до викладання провідних вчених України.

Напрям 5. Матеріально-технічна база

Організаційно забезпечити роботу колективу кафедри над удосконаленням матеріально-технічної бази з метою забезпечення якісного професійно спрямованого навчання.

Доповнити паспорти кабінетів перспективним планом розвитку на 2019 – 2020 рр. (кабінети 321, 321-a, аудиторії № 330, 324).

Проводити моніторинг якості матеріально-технічного забезпечення дисциплін кафедри та його відповідності до нових навчальних методик.

Організаційно забезпечити дбайливе ставлення студентів до матеріальних цінностей кафедри, університету в цілому.

Забезпечити кабінети 321 та 321-а новими меблями (шафи для книг) та сучасною комп’ютерною технікою (системний блок, сканер, монітор).

Поновити та модернізувати стенди кафедри.

Напрям 6. Організаційно-методична робота

Зберегти традиції планування визначеного напряму, зокрема:

• проводити методичні конференції для студентів перших курсів усіх спеціальностей: «Про завдання, мету, форми і методи вивчення предметів, які викладаються на кафедрі»;
• з метою поточного контролю знань студентів денної форми навчання два рази в семестр проводити контрольні роботи;
• брати участь у роботі Ради з гуманітарної освіти університету, в загальноуніверситетських, факультетських заходах;
• брати участь у організації та проведенні Днів технологічного факультету;
• розробляти коригувальні заходи щодо навчання студентів, знання яких не відповідають вимогам освітньо-професійних програм (після проведення вхідного етапу моніторингу).

Напрям 7. Виховна робота серед студентів

Зберегти лідерські традиції з даного напряму, зокрема, виховну роботу на кафедрі здійснювати, виходячи з концепції виховної роботи зі студентами ПУЕТ, комплексного плану виховання студентів, концепції з гуманітарної освіти ПУЕТ. Проводити різноманітні виховні заходи для студентів, тижні кафедри, які витримали випробування часом і показали свою високу ефективність.

Завданням кафедри є насамперед розширення можливостей студентів для їх повноцінного особистісного і професійного розвитку, зокрема, таких параметрів, як ціннісні установки, професійні якості, професійна компетентність, духовність, креативність, якості інтелекту (широкий розумовий кругозір, наукова оцінка подій і явищ, готовність до сприймання незвичної інформації, схильність до причинно-наслідкового мислення тощо).

Виховну роботу кафедри спрямовувати на вироблення у майбутніх економістів економічної культури – економічної грамотності, системи уявлень про закони і механізми функціонування економіки, уміння працювати з економічною інформацією, володіння «економічною мовою», наявність економічної інтуїції; виробляти риси характеру, які забезпечать грамотні «економічні вчинки».

Пріоритетом виховання є акцент на загальнолюдських цінностях, співробітництво і кооперація у всіх сферах життя, дотримання прав людини та органічне поєднання інтересів в системі «громадянин-держава».

Виховну роботу здійснювати на основі традицій і звичаїв українського народу, дослідження його історичної та культурної спадщини, розвитку у студентів високої національної і патріотичної свідомості, культури міжнаціональних відносин, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків, поваги до української мови і культури, державних символів України.

Нова якість процесу виховання передбачає такі ознаки:

1. рефлективність (рефлексія досвіду самовиховання і самоосвіти; ревізія смислів професійної діяльності; формування досвіду концептуально-рефлективного ставлення до професійної діяльності; створення особистісних смислів діяльності);
2. суб’єктність (авторський підхід до постановки мети, вироблення змісту і конструювання авторської системи професійної діяльності);
3. інтерактивність і діалогічність (взаємодія суб’єктів освіти; врахування їх індивідуального стилю; спільна діяльність у створенні мети, засобів, очікуваних результатів, критеріїв оцінки);
4. проективність і співавторство (конструювання мети і змісту професійної підготовки);
5. єдність особистісно-смислового і когнітивного розвитку в процесі професійної підготовки.

Напрям 8. Робота на факультеті підвищення кваліфікації

Зберегти традиції виконання даного напряму, зокрема: проводити перепідготовку за напрямом «Професійне навчання», заняття на курсах підвищення кваліфікації викладачів, проводити курси згідно із замовленнями на базі навчальних закладів.

Напрям 9. Соціальний розвиток

Постійно дбати про умови праці та соціально-побутові умови працівників кафедри.

Подавати клопотання про виділення сум з фонду соціальної допомоги працівникам кафедри за досягнення у навчальній, науковій, виховній, методичній роботі та у видавничій діяльності, а також надання матеріальної допомоги на оздоровлення, лікування, придбання житла, пенсійне забезпечення та інші соціальні потреби працівників кафедри, передбачені колективною угодою.

Брати участь у загальноуніверситетських заходах щодо виконання працівниками кафедри законодавчо встановлених вимог та стандартів з охорони праці, забезпечення безпечної діяльності студентів і працівників кафедри, а також оздоровлення, профілактики захворювань та утвердження здорового способу життя.

Напрям 10. Еволюція функцій завідувача кафедри

Завідувач кафедри в сучасних умовах динамічних змін (в науці, освіті, економіці, техніці, технології й організації виробництва, управлінні) у підходах до реалізації концепції діяльності кафедри, досягнення поставленої мети і вирішення проблем корпоративного розвитку все більше має відходити від виконання менеджерських функцій і виконувати лідерські функції. Характеристики деяких цих відмінностей є досить суттєвими:

Функції завідувача кафедри як менеджера	Функції завідувача кафедри як лідера
адмініструє	запроваджує інновації
обслуговує	розвиває
погоджується з реальністю	досліджує реальність
зосереджується на системах і структурах	зосереджується на людях
встановлює контроль	довіряє людям
орієнтується на швидкі результати	орієнтується на довгострокову перспективу
запитує «як» і «коли»	запитує «що» і «чому»
схвалює status quo	піддає сумніву status quo
виконує роботу правильно	виконує правильну роботу

адмініструє запроваджує інновації обслуговує розвиває погоджується з реальністю досліджує реальність зосереджується на системах і структурах зосереджується на людях встановлює контроль довіряє людям орієнтується на швидкі результати орієнтується на довгострокову перспективу запитує «як» і «коли» запитує «що» і «чому» схвалює status quo піддає сумніву status quo виконує роботу правильно виконує правильну роботу